- двоголосний
- dwohołosnyj
прикм.dwugłosovyy
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
двоголосний — I двогол осний а, е. Те саме, що двоголосий. II двоголосн ий а, е, грам. Дифтонгічний … Український тлумачний словник
двоголосний — прикметник двоголосий двоголосний прикметник дифтонгічний … Орфографічний словник української мови
двоголосно — Присл. до двоголосний … Український тлумачний словник
дуо — невідм., ч., муз. 1) Старовинна назва ансамблю з двох вокалістів чи інструменталістів. 2) заст. Двоголосна поліфонічна частина вокального твору; двоголосний інструментальний твір … Український тлумачний словник
узляу — невідм., ж. Двоголосний спів одного виконавця, який одночасно імітує звучання духових інструментів та низького бурдонного баса; поширена серед виконавців у Башкирії, Туві, Монголії … Український тлумачний словник